Лікар приймає важкі пологи у своєї колишньої дівчини, але в ту мить, коли бачить новонародженого, завмирає від жаху 😱😱
Того дня пологове відділення було переповнене. Лікарі бігали з палати в палату. Лікар щойно закінчив складну операцію й уже хотів перевести дух, як надійшов новий виклик: пацієнтка на пізньому терміні вагітності, ускладнені пологи, терміново потрібен досвідчений лікар.
Він одягнув чистий халат, вимив руки й упевнено зайшов у пологову. Але в ту саму мить його серце обірвалося. На ліжку перед ним лежала вона.
Жінка, яку він колись любив більше за життя. Та, що сім років тримала його за руку, клялася бути поруч завжди — а потім зникла без пояснень. Тепер вона лежала там, у поті, з обличчям, скривленим від болю, міцно стискаючи телефон. Їхні очі зустрілися.
— Ти?.. — прошепотіла вона з труднощами. — Ти мій лікар?
Чоловік стиснув зуби, кивнув і, не кажучи ні слова, покотив ліжко до операційної.
Пологи були важкими. Тиск падав, серцебиття дитини слабшало. Він давав вказівки, керував командою, залишався спокійним, хоча всередині його розривало на шматки.
В голові звучала лише одна думка: «Чому саме вона? Чому зараз?»
Минуло сорок виснажливих хвилин. Нарешті зал наповнив перший крик немовляти. Усі зітхнули з полегшенням. Лікар обережно взяв дитину на руки, але в ту саму мить його обличчя зблідло від побаченого 😨😱
Продовження в першому коментарі 👇👇
— Це… моя дитина? — вирвалося в нього.
— Які нісенітниці… — жінка відвернулася, але її голос затремтів.
Він підняв край ковдрочки й завмер. На крихітному плечику немовляти була родимка. Точно така ж, як у нього самого. У тому ж самому місці.
— Боже… — його голос зірвався. — У нього моя родимка. Це мій син?
Вона закрила обличчя руками. Її плечі тремтіли. І нарешті вона ледве чутно прошепотіла:
— Так. Це твоя дитина.
— Чому ти мовчала? Чому ти просто зникла? — він говорив тихо, але кожне слово було пронизане болем.
Вона підняла заплакані очі.
— Я дізналася, що вагітна, майже одразу перед від’їздом. Я знала, що для тебе завжди на першому місці була медицина. Кар’єра, наукові статті, операції… Дитина стала б для тебе перешкодою. Я злякалася. Вирішила, що краще зникнути, ніж стримувати тебе.
Він обережно підійшов до її ліжка, взяв її руку й міцно стиснув.
— Я б відмовився від усього заради тебе. Від кар’єри, посад… бо ніщо не важливіше за цю мить. Ніщо не важливіше за тебе.
А малюк тихенько заснув, ніби й не підозрюючи, що його поява змінила все — і їхнє минуле, і їхнє майбутнє.
