Під час весілля наречена раптом прошепотіла, що під її сукнею щось рухається: ми обережно підняли важке вбрання й побачили щось жахливе 😱😱
Під час церемонії всі гості веселилися: танцювали, сміялися, дзенькіт келихів і радісні вигуки наповнювали зал. Здавалося, це був бездоганний день — саме та мить, про яку мріють усе життя. Я тримала наречену за руку, ми сиділи разом і дивилися, як гості танцюють.
І раптом, серед усієї цієї радості, наречена нахилилася до мене й тихо прошепотіла:
— Під моєю сукнею щось рухається.
Спершу я навіть не зрозуміла, що вона сказала. Подивилася на неї й засміялася, подумавши, що це чергова її жартівлива спроба зняти напругу.
— Що саме, люба? Ноги твої? — пожартувала я й навіть розсміялася вголос, привернувши увагу сусідів за столом.
Але сміх швидко зійшов з мого обличчя. Наречена подивилася на мене так серйозно, з таким тривожним виразом, що мені й самій стало неспокійно.
— Я не жартую. Там справді щось є, і мені дуже страшно, — прошепотіла вона, злегка стискаючи мою руку.
Я намагалася її заспокоїти:
— Може, ти просто втомилася. Може, тобі лише здається…
— Ні, — перебила вона. — Я чітко відчуваю. Там щось є. І воно рухається.
Я завмерла, не знаючи, як реагувати. Але в ту мить зрозуміла — треба перевірити. Я обережно допомогла підняти важкі шари її сукні, і те, що ми побачили, шокувало нас до глибини душі. 😱😱
Продовження в першому коментарі 👇👇
Я різко сказала:
— Мамо, ви знову забули прийняти свої ліки? Лікар попереджав: пропустите дозу — й почнете говорити дурниці. Принести вам води, щоб заспокоїтися? Сьогодні ж весілля! Я ж ваша невістка, а це ваш син. Ви мене забули?
Потім я звернулася до гостей:
— Вибачте, моя свекруха серйозно хвора, і часом вона не розуміє, що говорить. Святий отче, продовжуймо, її слова нічого не означають. Вона просто розгубилася.
— Але я не хвора! — заперечила свекруха.
— Так, так, ви абсолютно здорова, просто трохи забули свої ліки. Тепер усе минуло, і я вам їх дам, — відповіла я лагідно.
Вона розгубилася, відійшла вбік і сіла на стілець, а церемонія продовжилася. Ми побралися, і в ту мить я зрозуміла: іноді, щоб захистити своє щастя, треба бути кмітливою.
