Мій чоловік щовечора замикався у ванній на дві години: однієї ночі я взяла ліхтарик, пішла перевірити й за плиткою знайшла дірку — а всередині дивні пакети… 😱😱
Останнім часом мій чоловік поводився дедалі дивніше. Спершу я думала, що в нього є коханка. Він часто виходив вечорами й міг довго мовчати вдома, ніби про щось роздумував. Але згодом я зрозуміла: справа була зовсім не в іншій жінці.
Щодня він зачинявся у ванній. Замикав двері, вмикав воду, щоб заглушити звуки, й міг сидіти там по дві години поспіль. Телефон із собою він ніколи не брав, тож говорити з кимось точно не міг. Я не раз питала його:
— Що ти там робиш так довго?
І щоразу отримувала ту саму різку відповідь:
— Нічого, це не твоя справа.

Моя цікавість росла — а з нею й страх. Що він приховує? Чому поводиться так дивно?
Однієї ночі, коли він заснув, я зважилася на ризик. Взяла ліхтарик, щоб не вмикати світло й не розбудити його, і тихо зайшла у ванну. Все виглядало цілком звичайно. Чисті плитки, біла ванна, знайомий запах мила.
Але тоді я помітила щось дивне.
На стіні за унітазом були подряпини й тріщини. А ми ж нещодавно робили ремонт — звідки вони взялися?
Я торкнулася плитки. Вона хиталася. Один рух — і шматок упав на підлогу, відкривши чорний отвір у стіні. Я завмерла, серце калатало. Всередині було щось заховане. Я просунула руку й витягла поліетиленовий пакет. Потім ще один.
У мене тремтіли руки. Я розірвала пакет — і мало не знепритомніла від жаху 😲😱 Усередині були… (Продовження в першому коментарі 👇👇)
Усередині були жіночі прикраси: кільця, браслети, намиста… але всі вони були вкриті буро-червоними плямами. Засохла кров. На одному кільці навіть заплуталося чуже волосся.

Мене знудило. Згодом я дізналася, що чоловік приносив ці речі з місць злочинів. Я не знаю, скільки жінок стало його жертвами, але кожна прикраса була трофеєм, нагадуванням про його страшні вчинки.
Швидко, майже в паніці, я поклала все назад у пакети, сховала їх у дірку й знову причепила плитку.
Ту ніч я не зімкнула очей. Лежала поруч із ним, слухала його рівне дихання, а в уяві знову й знову з’являлися криваві прикраси. Я зрозуміла: чоловік, що спав поруч зі мною, був монстром.
Вранці я не сказала ані слова. Зібрала речі, грюкнула дверима й прямо вирушила до поліції. Більше я його ніколи не бачила, але впевнена: його обов’язково заарештували.






