Я поховала нашу доньку на самоті, а чоловік — відпочивав з коханкою: він навіть уявити не міг, яка помста на нього чекає 😢😱 Шкода лише, що це не поверне нашу дочку 😢
Я стояла біля біленької труни, ледве тримаючись на ногах. Моя дівчинка. Моя маленька радість. Пішла так рано, так несправедливо… І знаєте, що написав мені чоловік того ранку, в день похорону?
«Не можу прилетіти. Важлива зустріч. Я подзвоню пізніше».
Подзвоню пізніше. Подзвоню. Пізніше.
Коли я стискала в руках улюбленого ведмедика донечки, він, як виявилось, лежав на шезлонгу в Дубаї й годував свою коханку полуницею з рук.

Я дізналася все. І не випадково.
Місяць тому я вже відчувала, що з чоловіком щось не так. Він почав ховати телефон, виходити з кімнати під час дзвінків, «затримувався на роботі» майже вісім днів на тиждень. Я встановила додаток, який зберігав резервні копії його листування та геолокацію.
У день, коли він писав мені про «важливу зустріч», я побачила фотографії. Він був у готелі з іншою жінкою. Сміявся. Тримав її за руку. В той час, як я тримала за руку мертву доньку.
Він насолоджувався життям і плювати хотів на свою родину. Він обрав її. Моя донечка не заслужила такого зневажливого ставлення від рідного батька. У моїй голові досі не вкладається, як може батько сміятися й радіти, коли з життя пішла його дитина.
Тоді я вирішила, що маю помститися чоловікові. Помститися заради моєї донечки — і я зробила це. І ні краплі не шкодую.
Свою історію розповідаю в першому коментарі й дуже сподіваюся на вашу підтримку 👇👇
За тиждень чоловік повернувся. З подарунками, з удаваним жалем на обличчі, з награним горем у голосі. Я мовчки вислухала його. Усміхнулася. І сказала, що все гаразд. Що я все розумію.
А потім…
Я дістала з полиці документи — копії листувань, квитки, чеки й запис із камери, де він ніжно цілує свою «важливу зустріч» біля басейну.
— Це твоє алібі, так? — сказала я спокійно. — А ось це — твій кінець.
Я вже подала на розлучення. Я вже зв’язалася з пресою — адже він відомий бізнесмен. Його компанія тепер у центрі гучного скандалу. Усі інвестори вже дізналися, де саме він перебував, поки ховали його дитину. Громадська думка — безжальна.

Я продала все, що могло належати йому. Усе, що він колись називав «нашим», — більше не його.
Я поховала нашу доньку на самоті, а чоловік — відпочивав з коханкою: він навіть уявити не міг, яка помста чекала на нього.
А ще я передала всі зібрані докази його зрад до суду. Питання про опіку над нашим молодшим сином вирішиться швидко.
Він втратить усе. Як я втратила свою доньку.
Моя донечка заслуговувала на любов. А не на такого батька.
Це я у всьому винна.






