Сусіди вже тижнями чули дивні звуки з квартири літнього чоловіка, і коли вони вибили двері та зайшли всередину — були шоковані побаченим 😱😱
На тихій вулиці, де всі знали одне одного по імені, жив один дідусь, який вирізнявся — Віктор. Він майже ні з ким не розмовляв, рідко виходив з квартири, і ніхто насправді не знав, чим він займається або з чого живе.
Але одне було відомо всім — з його квартири постійно доносилися дивні звуки. Іноді — низьке гарчання, ніби щось дряпало стіни. Іноді — пронизливий вереск, схожий на крик, але не зовсім людський.
Особливо важко було вночі: скиглення, виснажливий гавкіт, який лунав день за днем. Здавалося, ніби хтось всередині переживав повний нервовий зрив.
Спочатку сусіди терпіли. Потім почали ходити до нього, стукати у двері, просити поводитись тихіше. Хтось навіть залишив записку:
“Будь ласка, вирішіть проблему з шумом. Ми всі не можемо спати вночі.”
Але у відповідь — тиша. Віктор не завжди відчиняв двері, а якщо й виходив, то кивав, щось нерозбірливо бурмотів і знову зникав за дверима.
З часом тривога росла. Дехто був упевнений, що він божеволіє. Інші вважали, що з ним живуть ще якісь люди. А деякі навіть підозрювали щось незаконне. Але правди ніхто не знав.
Одного дня все змінилося.
Протягом майже тижня ніхто не бачив старого. Його двері були замкнені, вікна — як завжди закриті. Але звуки не припинились.
Навпаки — стали ще гучнішими. Уночі було чути пригнічене виття, скрегіт зубів, шкребання по підлозі, по стінах. Ніби хтось або щось з останніх сил намагалося вирватися назовні.
На сьомий день мешканці не витримали. Двоє чоловіків піднялися на його поверх і почали сильно стукати у двері. Ніхто не відповідав. Вони викликали поліцію, яка зрештою зламала замок і відчинила двері.
Коли вони зайшли всередину — у всіх перехопило подих 😱😱
У квартирі було…
Продовження в першому коментарі 👇👇
У кімнаті, просяклій затхлим, гнітючим запахом, Віктор лежав мертвий на ліжку. За словами слідчого, він був мертвий уже близько тижня. Але це було ще не найстрашніше.
У квартирі було майже двадцять собак — худі, виснажені, деякі — майже без ознак життя. Вони бродили кімнатами, деякі лежали поруч із тілом і не відходили від нього.
Підлога була вкрита слідами кігтів, екскрементами, розірваними меблями та слідами сутичок між тваринами.
Очевидно, старий підбирав бездомних собак — ховав їх, годував, спав поруч із ними. Вони були його єдиними друзями. Нікому про це не казав, бо боявся, що в нього їх заберуть.
Сім днів собаки були замкнені без їжі та води.
Сусіди ще довго згадували той день — з тремтінням у голосі. А сам будинок залишився порожнім — ніби йому не хотілося забувати свою моторошну таємницю.
