Вчителі помітили, що 9-річний хлопчик щодня щось закопує в землю: коли дізналися, що саме, — були шоковані 😱😱
Протягом кількох днів вчителі з цікавістю спостерігали за дивною поведінкою одного з учнів — 9-річного Макса. Щодня після уроків він йшов у задню частину шкільного подвір’я — туди, де майже ніхто ніколи не буває.
На одному й тому ж місці Макс ставав на коліна й починав копати землю голими руками — не зважаючи на бруд під нігтями чи подряпини на шкірі. Він копав приблизно десять хвилин, потім обережно клав щось у ямку, засипав її землею й розрівнював поверхню, ніби нічого й не було. Потім йшов геть.
Спершу вчителі подумали, що він просто грається. Діти бувають дивними, особливо в такому віці. Але Макс усе робив із дивною точністю — щодня, в один і той самий час, на одному й тому самому місці, тими самими рухами. Це була не гра.
Одного дня вчителька початкової школи не витримала. Після дзвінка вона тихо пішла за Максом, ховаючись за деревами. Як завжди, Макс пішов у задню частину двору, присів, викопав невелику ямку, дістав із рюкзака поліетиленовий пакет і поклав його всередину. Потім знову засипав землю й розрівняв.
Вчителька не витримала. Вона вийшла й покликала його:
— Максе… Що ти тут робиш?

Хлопчик здригнувся. Спершу мовчав, дивлячись на неї з острахом, ніби його спіймали на злочині. Потім прошепотів…
— Я ховаю…
— Що ховаєш?
Він помовчав кілька секунд, а тоді вказав на землю:
— Підручники… Я щодня приношу їх сюди й закопую. Щоб тато їх не знайшов.
Учителька присіла біля нього. Він не підводив очей.
— Чому ти не хочеш, щоб тато їх знайшов?
— Він… він стає злим, коли п’є. Якось він усе порвав — книжки, зошити. Сказав, щоб я не вчився, а мив підлогу й готував. Але я… я хочу вчитися. Я люблю школу. А якщо він знов усе порве, я більше не зможу.
Учителька не могла дихати. Хлопчик сидів перед нею — худий, із подряпаними руками — і розповідав це так, ніби це щось звичне. Ніби він просто каже, що вчора йшов дощ.
Вона не знала, що відповісти. Просто обійняла Макса й пообіцяла, що він більше ніколи не буде самотнім.





