Бездомний витягнув хлопчика, що тонув, з річки, але замість подяки мати почала на нього кричати 😨😨
Листопадовий вітер пронизував шкіру, несучи із собою сирий, кістлявий холод з боку річки. Між облупленими бетонними гаражами грався п’ятирічний хлопчик. Його мама стояла неподалік, тримаючи телефон біля вуха та голосно сміючись із жартів подруги.
Хлопчик наближався до обриву біля річки, поки мама була зайнята. Того дня вода була каламутною та бурхливою — через нещодавні дощі течія стала сильнішою. Один неправильний крок — і хлопчик зі зойком полетів у воду, а важка куртка миттєво потягла його вниз.
Мати нічого не помітила. Вона продовжувала говорити по телефону, лише зрідка роззираючись навколо, ніби безцільно.
Хлопчик намагався вибратися, але течія затягувала його далі від берега. Він захлинався, судомно хапаючи холодне повітря.
У цей момент на іншому боці річки з’явився чоловік, якого всі в околиці знали й переважно зневажали — худий, неохайний, бездомний, якого просто кликали “Ерліх”. Він жив у покинутому будинку неподалік.
Почувши крик дитини, Ерліх не вагаючись ані секунди, стрибнув у крижану воду прямо в своїх брудних речах. Він не зупинявся, поки не дістався хлопчика і не схопив його за комір.
Хлопчик плакав, був блідий і тремтів. Ерліх витяг його на берег і загорнув у свій подертий плащ.
Коли він приніс хлопчика до матері, вона нарешті помітила їх і закричала:
— Ви торкалися до мого сина?! Потворо!
— Він тонув…
— Краще б потонув, ніж щоб ти його лапав своїми брудними руками!
Ерліх подивився на неї з недовірою. Йому було боляче, але ще більше — страшно за хлопчика. Бачити, як ця жінка кричить, навіть не перевіривши, чи її син живий — здавалося неймовірним.
І тоді Ерліх зробив щось дуже неочікуване, але справедливе… 😨 Продовження в першому коментарі 👇👇
Він прийняв неочікуване рішення: знову міцно притиснув хлопчика до себе й різко розвернувся.
— Гей! Поверни його! — закричала жінка, але не наважилася підійти ближче.
Ерліх спокійно пішов. Дійшов до будинку старенької сусідки — доброї та уважної жінки — і постукав у двері.
— Допоможіть хлопчику, — сказав він, ледве дихаючи. — Викличте поліцію. Його мати ледь його не вбила, ви самі це бачили.
Сусідка одразу набрала номер. Приїхала поліція й забрала матір, яка й далі волала образи.
Після розслідування мати позбавили батьківських прав. Хлопчик тимчасово залишився жити у сусідки, а згодом його влаштували в прийомну сім’ю.
